Ковєшніков Сергій Іванович («Бірюк»)

Дата та місце народження: 29 грудня 1962 р., м. Житомир.
Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 р., с. Червоносільське, Амвросіївський район, Донецька область.
Звання: Прапорщик резерву.
Посада: Офіцер взводу інструкторів.
Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ ''Донбас''.
Обставини загибелі: Ранком 29-го серпня 2014 р., під час виходу т.зв. Зеленим коридором з Іловайського котла, пожежна машина рухалась в автоколоні батальйону "Донбас" з с. Многопілля до с. Червоносільське. На околиці с. Червоносільске пожежна машина натрапила на позицію російського танку Т-72 зі складу 6-ї окремої танкової бригади збройних сил РФ і отримала пряме попадання. Сергій був у середині машини. Загинув разом з Редом, Бані, Туром, Восьмим та Ахімом. 3-го вересня тіло Бірюка разом з тілами 96 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. 16-го жовтня 2014 р. тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпропетровська, як невпізнаний герой. Був упізнаний за тестами ДНК та перепохований 17 березня 2015 р. у Житомирі
Військова операція: Бої за м. Іловайськ.
Сіейний стан: Залишилися дружина та син.
Місце поховання: м. Житомир, Смолянське військове кладовище.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 8, місце 18.
Орден За мужність III ступеня
Указом Президента України № 365/2015 від 27 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).